Музичний зал...тут творяться дива                              

І казка в ньому часто ожива

Артисти наші хоч маленькі

Зате розумні та гарненькі.

Музичний керівник в садочку - чарівник

Що свято дітям дарувати звик...

Наш музичний зал

           Музичне виховання – це цілеспрямоване формування особистості дитини дією музичного мистецтва, формування інтересів , потреб, здібностей, естетичного ставлення до музики. Музичні керівники дитячого садочку працюють над такими завданнями:

·        виховувати любов і інтерес до музики;

·        збагачувати музичні здібності дітей, ознайомлюючи їх з різними музичними творами;

·        ознайомлювати дітей з найпростішими музичними поняттями, розвивати навичкам слухання музики, співу, музично – ритмічного руху, гри на дитячих музичних інструментах;

·        розвивати елементарну чутливість , сенсорні здібності і ладово – висотний слух, відчуття ритму формувати співочий голос і виразність рухів;

·        прищеплювати елементарні співочі та рухові навички, добиваючись простоти і виразності виконання музичних творів;

·        сприяти виникненню і початковим виявам музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику, формуючи спершу вибірне, а потім оцінне ставлення до музичних творів;

·        розвивати творчу активність в усі доступних дітям видах музичної діяльності: відтворенні характерних образів в іграх і хороводах, використання вивчених танцювальних рухів у нових, самостійно знайдених поєднаннях , імпровізації маленьких пісень, співаночок.

Таким чином формується самостійність, ініціатива і прагнення застосувати у повсякденному житті вивчений репертуар, грати на музичних інструментах , співати.

Невід’ємною частиною роботи музичних керівників є робота з батьками. Адже, встановити контакт з батьками – важлива робота і муз керівника і вихователя. Перед усім, співпраця з батьками потрібна для того, щоб спільними зусиллями виховувати дітей вдома і в садочку.

Традиційно в садочку про водяться Дні відкритих дверей, під час яких батьки можуть завітати на музичні заняття і побачити на власні очі успіхи своїх дітей порівняти їх знання і вміння з іншими дітьми. Музичні керівники інколи під час вивчення складного руху чи в момент відпрацювання точності, емоційності, естетичності того чи іншого руху «задають» так звані домашні завдання (вивчити слова пісеньки, відпрацювати рухи перед дзеркалом тощо). Таким чином, спільна робота музичних керівників та батьків дасть змогу кожній сім’ї взяти правильний напрям у вихованні дитини, і вихованні любові до музики, розвиткові їхніх естетичних смаків і вподобань.

Отже, щоб отримати позитивний результат і повноцінний гармонійний розвиток дітей, їх нормального музично – гармонійного розвитку, виховання в них почуття колективізму, любов до музики, всебічної і надійної підготовки до навчання в школі, можна досягти тоді, коли ми самі будемо розуміти і бажати дійти до якнайкращих результатів у своїй роботі.

1.     Виховувати любов та інтерес до музики. Тільки розвиток емоційної чутливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики.

2.     Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і засобами виразності.

3.     Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах. Знайомити з початковими елементами музичної грамоти. Все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно.

4.     Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів.

5.     Сприяти розвитку музичного смаку. На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.

6.     Розвивати творче ставлення до музики, перш за все, у такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.

Чарівний світ музики

Музика - дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніший і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей усього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.
Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Покровитель музики Орфей був цілителем, а Ескулап ~ бог медицини в давніх греків, визнавався музикантом.
Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою. Дослідження педагогів та психологів переконливо підтверджують, що музика охоплює ранні сфери психіки людини: сенсорику, моторику, емоції. А тому її вплив на загальний психічний розвиток особистості досить істотний (ідеться про творчість, духовність, інтелект). Оскільки ж емоційні здібності мають емоційно – рухову природу, вони проявляються дуже рано й становлять основу для всебічного розвитку малюка, насамперед забезпечуючи формування початкових елементів пізнавальної активності.

Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищаючи серце від образи, жорстокості і лютості. Музичне мистецтво впливає на душу людини, її почуття і розум. «Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпне джерело вираження там, де мова замовкає.» (Е Гофман) Ми захоплюємося людиною, яка вміє щедрою рукою посіяти зернятко гармонії в душі дітей засобами музики. Щасливий той педагог, котрий може розмовляти з душею дитини завдяки мистецтву. Людина, якій дано відчувати тонкий світ і відтворювати його в звуках – щаслива.
Перша зустріч із музикою має відбутися ще в череві матері, де вона буде лунати поряд із биттям найдорожчого серця і в теплому всесвіті любові розповідатиме про мудру красу великого світу.
Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. Використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей.
Сучасні музичний керівник і вихователь під час музичної діяльності орієнтуються загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагаються його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті — оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва!
Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?
Насамперед вважаємо, що програмовий репертуар варто збагачувати додатковим і розцінювати це загалом як позитив для музичного розвитку дітей. Усебічний досвід — педагогічний, експериментальний, науковий — підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) вихователем і навіть помічником вихователя у повсякденну життєдіяльність дітей. Зауважимо, не лише у процес занять із різних позамузичних видів діяльностей, а й протягом усього дня і щоденно.

                У моєї дитини свято! (поради батькам)

Чи кожний малюк отримує задоволення від участі у святкових ранках? Чому деяким дітлахам подібні заходи не до душі? Як повинні вести себе батьки, щоб їх дитина не розчарувалася у святі? На ці хвилюючі питання ми сьогодні постараємося дати відповіді!

Для нас, дорослих, готовність до свята – це, насамперед, святковий стіл та бездоганне вбрання. Але для маленької дитини – це завжди сильні емоційні переживання та маса нових вражень. І для того, щоб ці враження були позитивними, дитину потрібно підготовити, настроїти на подію.

Щоб уникнути проблем та перетворити дитячий ранок у справжнє свято не тільки для дитини, але й для усієї сім’ї. замисліться про те, чому для Вас так важливо, щоб дитина виступила. Ви бажаєте, щоб дитина отримала задоволення від власного виступу чи це батьківське самолюбство? (не варто вважати, ніби те, що добре Вам, добре й дитині);

спитайте у себе: а чи дійсно повинна моя дитина вчити віршики для «Дідуся Мороза», вдавати із себе зайчика чи танцювати навкруги ялинки? Адже від цього не залежить її майбутнє життя и не повинні залежати Ваші з нею відносини! (Заставляючи дитину робити те, що їй не подобається, навіть із найкращих спонукань, навряд чи Ви зробите її впевненішою у собі);

А ще уявіть собі, що дитина пропускала у садочку музичні заняття та репетиції і не володіє музичним матеріалом до свята(не знає слів пісень, рухів таночків) і вийшла виступати разом з підготовленними дітьми. Як вона буде почуватися? Звичайно, буде розвиватися комплекс неповноцінністі та невпевненості у собі. І винні будут насамперед батькі, які без особих причин протримали дитину вдома...

Якщо ж дитина хворіла-потрібно переписати слова пісень та хороводів та вивчити з дитиною вдома, щоб вона могла співати з усіма. Але танці така дитина вже танцювати не зможе, тому що не знатиме рухів. Тому велике прохання - приводьте діток на музичні заняття , тому що саме на них ми готуємося до свят, вчимо музичний матеріал та вивчаємо рухи до таночків та хороводів! І тоді ваша дитина зможе почуватися справжним артистом.

Дід Мороз (незалежно від того, чи вірить у нього дитина) не повинен перетворюватися у засіб маніпулювання чи символ педагогічної відплати…Наприклад, достатньо ненав’язливо, по мірі наближення 31 грудня, нагадувати дитині, щоб вона не забувала слухатися батьків, інакше Дід Мороз залишить її без подарунків. І тоді, чим молодша дитина, тим більше вона починає мучитися сумнівами, чи дійсно вона отримає подарунок від доброго дідуся і чи заслуговує вона його взагалі. Дорослі попали у точку – вони «вдарили» по найболючішому місцю малюка – його вірі у казку та дива. Тепер малюк боїться зробити зайвий крок, який може бути розцінений дорослими як невірний. І чим ближче свято та день роздачі подарунків, тим більше зростає тривога та напруження у дитини. А довгоочікуваний подарунок вона сприймає скоріше як свідоцтво своєї слухняності, ніж як один із приємних ритуалів святкування Нового року;

віднесіться до підготовки простіше, не нагнітайте обстановку, не вимотуйте дитину домашніми репетиціями та читанням моралей. Якщо перетворити нудне заучування у цікаву гру – дитині самій стане цікаво;

пам’ятайте, що не всі діти створені для сцени. Деякі з них відчувають сильні переживання з приводу того, що їм прийдеться розповідати віршик перед глядачами та Дідом Морозом, інші з задоволенням вчать вірші і раптом у самий відповідальний момент не можуть виголосити ні слова. Дитина може розгубитися у присутності великої кількості глядачів. Не варто хвилюватися - рано чи пізно діти звикнуть виступати перед іншими людьми. А якщо Ви бажаєте виховати вільну дитину, як не буде боятися сцени, не обмежуйте круг її спілкування, не забувайте хвалити дитину за будь-яку її ініціативу, завжди намагайтеся зрозуміти, ставте себе на її місце та підтримуйте її;

завжди намагайтеся знайти час, щоб відвідати святковий ранок за участю свого малюка, бо маленькі дітки виступають в першу чергу не перед аудиторією, а саме перед своїми мамами ти папами. Зверніть увагу: коли дитина виступає, вона дивиться Вам у вічі, шукаючи в них підтримку та схвалення. А тепер уявіть, що їй нікому буде дивитися у вічі…

не забувайте, що Новий Рік буває тільки раз на рік. Дозвольте дитині хоча б раз на рік побути просто самою собою, навіть якщо для неї найвищим щастям стане можливість відсидітися на стільці до кінця святкового ранку);

якщо (не дай Бог) дитина захворіла і не може піти на ранок, Ви повинні підтримати дитину, пояснити, що це не останнє свято, і, обов’язково, після видужання запросіть її друзів та влаштуйте маленьке компенсаційне свято.

                                                                               Як підготувати дитину до свята

Шановні батьки, підготовка дитини до свята, очікування свята — це велика відповідальність, психологічне навантаження. Пропонуємо поради, які допоможуть вам підготувати дитину до свят.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД ДИТИНИ
Зачіска дитини та макіяж повинні бути безпечними (обережно алергія).
Одяг (костюм) дитини повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас), відповідати розміру.
Взуття: чешки або інше взуття, в якому зручно виконувати музично-ритмічні рухи. Щоб переконатись, що дитині буде комфортно — треба завчасно приготувати костюм, дати можливість дитині в ньому походити вдома.

РОЗУЧУВАННЯ РОЛІ
При написанні сценаріїв свят враховується програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей, досвід педагога та умови (музичний зал).
Під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевнено допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова віршів, пісень. Запропонуйте їй уявити себе артистом, який виступає на сцені, перегляньте телепередачі за участю дітей, зверніть увагу дитини як треба танцювати, співати і т.д. Потренуйтеся перед дзеркалом.
За потреби отримайте консультацію вихователя, музичного керівника, психолога.

ПРИСУТНІСТЬ БАТЬКІВ
Пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї.
Якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі — підготуйте до цього дитину, поясніть причину.

ПЕРЕГЛЯД СВЯТА
Приходьте за 10-15 хвилин до початку свята.
Зніміть верхній одяг, перевзуйтеся або одягніть бахіли.
Огляньте виставку поробок.
До зали заходьте після запрошення.
Вимкніть мобільний телефон.
Не коментуйте виступи дітей під час свята.
Не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханнями позування перед камерою — це може мати небажані наслідки.
Підтримуйте виступ дітей оплесками.
Після закінчення свята дочекайтесь коли діти вийдуть до групи.
Якщо у вас є бажання продовжити свято вдома, ви можете забрати дитину, попередивши вихователя і зробивши запис у «Зошиті тимчасової відсутності дитини».
Кількість присутніх дорослих обмежена до 2-х осіб від родини у зв’язку з площею приміщення та вимогами з безпеки життєдіяльності.
Якщо ваша дитина під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись, чи у вас склалися особливі обставини і ви прийшли з маленькою дитиною — пропонуємо свято подивитись у фойє. Сприймайте своїх дітей такими, якими вони є. Вони мають бути впевнені в вашій любові в будь-яку хвилину. Пам’ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. РАНІЙ ПРОЯВ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ГОВОРИТЬ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПОЧИНАТИ МУЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ ЯКОМОГА РАНІШЕ. ЯКЩО НЕ ЗАКЛАСТИ З САМОГО ПОЧАТКУ МІЦНИЙ ФУНДАМЕНТ, ТО МАРНО НАМАГАТИСЯ ПОБУДУВАТИ МІЦНИЙ БУДИНОК: НАВІТЬ ЯКЩО ВІН БУДЕ КРАСИВИЙ ЗОВНІ, ВІН ВСЕ РІВНО РОЗВАЛИТЬСЯ НА ШМАТКИ ВІД СИЛЬНОГО ВІТРУ І ЗЕМЛЕТРУСУ - ВВАЖАЮТЬ ПЕДАГОГИ. ВТРАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУ, ТВОРЧИХ, МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДИТИНИ, БУДЕ НЕПОПРАВНОЮ.

2. ШЛЯХ РОЗВИТКУ МУЗИКАЛЬНОСТІ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ ОДНАКОВИЙ. ТОМУ НЕ СЛІД ЗАСМУЧУВАТИСЯ, ЯКЩО У НАШОГО МАЛЮКА НЕМАЄ НАСТРОЮ ЩОСЬ ЗАСПІВАТИ АБО ЙОМУ НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАНЦЮВАТИ, А ЯКЩО І ВИНИКАЮТЬ ПОДІБНІ БАЖАННЯ, ТО СПІВ, НА ВАШ ПОГЛЯД, ЗДАЄТЬСЯ ДАЛЕКИМ ВІД ДОСКОНАЛОСТІ, А РУХИ СМІШНІ І НЕЗГРАБНІ. НЕ ТУРБУЙТЕСЯ! КІЛЬКІСНІ НАКОПИЧЕННЯ ОБОВ'ЯЗКОВО ПЕРЕЙДУТЬ В ЯКІСНІ. ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБЕН ЧАС І ТЕРПІННЯ.

3. ВІДСУТНІСТЬ БУДЬ-ЯКОЇ ІЗ ЗДІБНОСТЕЙ МОЖЕ ГАЛЬМУВАТИ РОЗВИТОК ІНШИХ. ЗНАЧИТЬ, ЗАВДАННЯМ ДОРОСЛОГО Є УСУНЕННЯ НЕБАЖАНОГО ГАЛЬМА.

4. НЕ «ПРИКЛЕЮЙТЕ» ВАШІЙ ДИТИНІ «ЯРЛИК» - НЕМУЗИЧНА, ЯКЩО ВИ НІЧОГО НЕ ЗРОБИЛИ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЦЮ МУЗИКАЛЬНІСТЬ В НЕЇ РОЗВИНУТИ.

ЩО ТАКЕ МУЗИЧНІСТЬ

  ГЛІНКА, ЧАЙКОВСЬКИЙ, МОЦАРТ, БЕТХОВЕН ... ЗНАМЕНИТІ, ВІДОМІ КОЖНОМУ ІМЕНА. ХТО ОБРАВ ЇМ ШЛЯХ ГЕНІЇВ? ХТО ВИЗНАЧИВ СЛАВУ МУЗИКАНТІВ-КОМПОЗИТОРІВ? ПРИРОДА? БАТЬКИ? ПЕДАГОГИ?

   МОЖЕ БУТИ, ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ З ГЕНАМИ? МОЖЕ БУТИ, СИН ВЧЕНОГО, ПОДОРОСЛІШАВШИ, СТАНЕ ВЧЕНИМ, А СИН ПИСЬМЕННИКА - ПИСЬМЕННИКОМ? МОЖНА НЕРІДКО ЧУТИ: «МАБУТЬ, МОЯ МАЛЮК ПІШОВ У БАТЬКА, У НЬОГО ЗОВСІМ НЕМАЄ МУЗИЧНОГО СЛУХУ»! ДОСИТЬ ПОШИРЕНА ФОРМУЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСУТНОСТІ ЗДІБНОСТЕЙ У СИНА ЧИ ДОЧКИ.

   ОДНАК ВСЕ НАСПРАВДІ ТРОХИ ІНАКШЕ. ЯКБИ ПОХОДЖЕННЯ БУЛО ВИЗНАЧАЛЬНИМ У ФОРМУВАННІ ЗДІБНОСТЕЙ, ТО ТОДІ ДІТИ ПОКОЛІННЯ ЗА ПОКОЛІННЯМ, УСПАДКОВУВАЛИ Б ПРОФЕСІЇ БАТЬКІВ. АЛЕ ЖИТТЯ НАБАГАТО ЦІКАВІШЕ, І НЕ ТАК ВЖЕ Й РІДКІСНІ ВИПАДКИ, КОЛИ ДИТИНА ВЧЕНОГО СТАЄ СКРИПАЛЕМ, А ЛІКАРЯ - ПИСЬМЕННИКОМ. І ПОЯСНЮЄТЬСЯ ЦЕ ОТОЧЕННЯМ, В ЯКОМУ РОСТЕ МАЛЮК, ЙОГО ВЛАСНИМ ДОСВІДОМ. ВОНИ ВИЗНАЧАЮТЬ В МАЙБУТНЬОМУ І ЗДІБНОСТІ, І ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ. І ЯКЩО СИН МУЗИКАНТА ВИБИРАЄ ТУ Ж ПРОФЕСІЮ, ЩО ЙОГО БАТЬКО, ТО ПРИЧИНА ЦЬОГО НАСАМПЕРЕД У ТОМУ, ЩО ВИХОВУВАВСЯ ВІН В АТМОСФЕРІ МУЗИКИ, ЩО З ПЕРШИХ ДНІВ ПОЯВИ НА СВІТ БУВ ЗАНУРЕНИЙ У СВІТ ЧАРІВНИХ ЗВУКІВ.

  ПЕДАГОГИ, МУЗИКАНТИ ПРИЙШЛИ ДО ВИСНОВКУ ПРО ТЕ, ЩО ЗАДАТКИ ДО МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ТОБТО ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ОРГАНІЗМУ, НАПРИКЛАД ОРГАНУ СЛУХУ АБО ГОЛОСОВОГО АПАРАТУ) Є У КОЖНОГО. САМЕ ВОНИ СКЛАДАЮТЬ ОСНОВУ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ. ПОНЯТТЯ «НЕ РОЗВИВАЄТЬСЯ ЗДАТНІСТЬ», ЗА ТВЕРДЖЕННЯМ ВЧЕНИХ, ФАХІВЦЕМ В ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ МУЗИКАЛЬНОСТІ, САМА ПО СОБІ Є АБСУРДНОЮ. ВВАЖАЄТЬСЯ ДОВЕДЕНИМ, ЩО ЯКЩО ДЛЯ МУЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ З САМОГО НАРОДЖЕННЯ СТВОРЕНІ НЕОБХІДНІ УМОВИ, ТО ЦЕ ДАЄ ЗНАЧНИЙ ЕФЕКТ У ФОРМУВАННІ ЙОГО МУЗИКАЛЬНОСТІ. ПРИРОДА ЩЕДРО НАГОРОДИЛА ЛЮДИНУ. ВОНА ДАЛА ЇЙ ВСЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ БАЧИТИ, ЧУТИ, ВІДЧУВАТИ НАВКОЛИШНІЙ СВІТ. ВОНА ДОЗВОЛИЛА ЇЙ ЧУТИ ВСЕ РІЗНОМАНІТТЯ ІСНУЮЧИХ НАВКОЛО ЗВУКОВИХ ФАРБ. ПРИСЛУХАЮЧИСЬ ДО ВЛАСНОГО ГОЛОСУ, ГОЛОСАМ ПТАХІВ І ТВАРИН, ТАЄМНИЧОГО ШЕЛЕСТУ ЛІСУ, ЗАВИВАННЯ ВІТРУ, ЛЮДИ ВЧИЛИСЯ РОЗРІЗНЯТИ ІНТОНАЦІЮ, ВИСОТУ, ТРИВАЛІСТЬ. З НЕОБХІДНОСТІ ВМІННЯ СЛУХАТИ І ЧУТИ НАРОДЖУВАЛАСЯ МУЗИКАЛЬНІСТЬ - ПРИРОДОЮ ДАНА ЛЮДИНІ ВЛАСТИВІСТЬ. ОТЖЕ, ВСІ МИ ВІД ПРИРОДИ МУЗИЧНІ. ПРО ЦЕ НЕОБХІДНО ЗНАТИ І ПАМ'ЯТАТИ КОЖНОМУ ДОРОСЛОМУ, ТАК ЯК ВІД НЬОГО ЗАЛЕЖИТЬ, ЯКОЮ СТАНЕ В ПОДАЛЬШОМУ ЙОГО ДИТИНА, ЯК ВОНА ЗМОЖЕ РОЗПОРЯДИТИСЯ СВОЇМ ПРИРОДНИМ ДАРОМ. ЯК УЖЕ ГОВОРИЛОСЯ, ОТОЧЕННЯ ФОРМУЄ І ЖИВИТЬ ОСОБИСТІСТЬ. МУЗИКА ДИТИНСТВА - ХОРОШИЙ ВИХОВАТЕЛЬ І НАДІЙНИЙ ДРУГ НА ВСЕ ЖИТТЯ.

ЩО ТАКЕ СПІВАТИ ЧИСТО?

     МУЗИКАНТИ-ПЕДАГОГИ ПРИ ОЦІНЦІ СПІВУ ДІТЕЙ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТЕРМІН «ЧИСТОТА ІНТОНУВАННЯ». КАЖУТЬ, НАПРИКЛАД, ІНТОНАЦІЯ У ДИТИНИ НЕ ЧИСТА, ЧИ «ЧИСТОТА ІНТОНУВАННЯ ЗАЛИШАЄ БАЖАТИ КРАЩОГО». ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?

    ЧИСТО ІНТОНУВАТИ АБО «ЧИСТО» СПІВАТИ - ЦЕ ЗНАЧИТЬ, СПІВАТИ БЕЗ ФАЛЬШІ, НЕ ФАЛЬШИВИТИ ПІД ЧАС СПІВУ.

   КОЛИ ВИ ГРАЄТЕ НА ЯКОМУСЬ ІНСТРУМЕНТІ І ОДНОЧАСНО СПІВАЄТЕ, ТРЕБА СЛУХАТИ СЕБЕ І СТЕЖИТИ ЗА ТИМ, ЩОБ ЗВУК ІНСТРУМЕНТА І ГОЛОС ЗЛИВАЛИСЯ. ДОВОДИТЬСЯ СВІДОМО КЕРУВАТИ СВОЇМ ГОЛОСОМ І ПРИСТОСОВУВАТИ ЙОГО ДО ЗВУЧАННЯ ІНСТРУМЕНТА. ЯКЩО З ІНСТРУМЕНТА ВИТЯГУЄТЬСЯ ВИСОКИЙ ЗВУК, ПОТРІБНО ПОСТАРАТИСЯ ЗРОБИТИ СВІЙ ГОЛОС ТОНЕНЬКИМ (НАПРИКЛАД, ЯК У МИШЕНЯТИ) І ПОСЛУХАТИ, ДІСТАВСЯ ВІН ДО ВИСОКОГО ЗВУКУ ІНСТРУМЕНТА, З'ЄДНАВСЯ З НИМ В УЗГОДЖЕНОМУ ЗВУЧАННІ. ЯКЩО НА ІНСТРУМЕНТІ ЗІГРАЛИ НИЗЬКИЙ ЗВУК, ПОТРІБНО ЗРОБИТИ НАВПАКИ, ОПУСТИТИ ГОЛОС, НЕХАЙ ВІН БУДЕ БІЛЬШ «ТОВСТИМ», НИЗЬКИМ. ГОЛОВНЕ, ЗАВЖДИ СЕБЕ СЛУХАТИ І КОНТРОЛЮВАТИ. ГОЛОС СПІВАЮЧОГО І ЗВУК, ВИДАВАНИЙ ІНСТРУМЕНТОМ, ПОВИННІ ЗЛИВАТИСЯ В ОДИН. ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО. ЯКЩО Є ХОЧ НЕВЕЛИКА НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ МІЖ ЗВУКОМ МУЗИЧНОГО ІНСТРУМЕНТА І ЙОГО ПОВТОРЕННЯМ ЛЮДИНОЮ, ПРО ЧИСТИЙ СПІВ НЕ МОЖЕ БУТИ Й МОВИ, А ДО ЧИСТОТИ СПІВУ ЛЮДИ ЗАВЖДИ СТАВИЛИСЯ І СТАВЛЯТЬСЯ ДУЖЕ СЕРЙОЗНО.

   НЕ ВАРТО ЗАСМУЧУВАТИСЯ, ЯКЩО ВІДРАЗУ НЕ ВИХОДИТЬ ВИКОНАТИ ПІСНЮ ЧИСТО. ДЛЯ УСПІХУ ПОТРІБЕН ЧАС, ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ЗВУКОВИСОТНОГО СЛУХУ І, ЗВИЧАЙНО, РЕГУЛЯРНІ ЗАНЯТТЯ СПІВОМ. І ВСЕ Ж ТАКИ ПАМ'ЯТАЙТЕ:

  ПЕРШ НІЖ ПРО ІНТОНУВАТИ (ПРОСПІВАТИ) ЗВУК ПІСНІ, ВАЖЛИВО ЙОГО ПРАВИЛЬНО ПОЧУТИ І НАЙТОЧНІШИМ ЧИНОМ ПОВТОРИТИ ГОЛОСОМ.